Кукурудзяне борошно

Борошно змелене дрібніше, тому швидше загущує тісто й кашу; крупа відчутно зерниста й довше вариться. Для мамалиги та поленти зазвичай беруть крупу, а для коржів і панірування — борошно.

Спершу розмішай борошно в невеликій кількості холодної води або молока, а тоді влий тонкою цівкою в киплячу рідину, постійно збиваючи вінчиком. Вари на малому вогні, помішуючи, приблизно 10–15 хвилин, доки каша загусне.

Так, але дрібне борошно дасть гладку, майже кремову поленту, а крупніше — зернисту. Вари її на слабкому вогні, постійно помішуючи; для борошна зазвичай достатньо близько 10–15 хвилин, тоді як груба крупа потребує довшого варіння.

Тримай його в щільно закритій банці або пакеті, у сухій прохолодній шафі, подалі від сонця й плити. Якщо не використаєш швидко, зберігай у холодильнику або морозильнику — так борошно повільніше набуває прогірклого запаху.

Додавай його до тіста для кукурудзяного хліба, коржів і млинців або використовуй для панірування риби й овочів. У випічці воно надає крихкості, але не утворює такої пружної структури, як пшеничне борошно.

Для загущення каші чи супу підійде пшеничне борошно, але текстура й смак зміняться. У коржах і випічці краще використати рисове борошно або суміш безглютенових борошен; кукурудзяний крохмаль не є рівноцінною заміною, бо майже не містить клітковини й працює передусім як загусник.

Не в тісті для хліба, коржів чи каші: крохмаль набагато дрібніший і не має зернистої структури борошна. Для загущення соусу його можна взяти менше й спершу розвести холодною водою, але результат буде прозорішим і гладшим.

У 30 г кукурудзяного борошна — 364 ккал; це приблизно три столові ложки без гірки. Така кількість зручна для невеликої порції каші або для додавання до тіста.