Імбирний пряник

Пряник зазвичай товстіший і м’якший усередині, а печиво — тонше й хрусткіше. В імбирному печиві 1,5 г білка на 100 г, а в імбирному прянику — 5,3 г.

Не замішуй тісто довше, ніж потрібно, і не пересипай його борошном: воно має залишатися трохи липким. Випікай у розігрітій до 180 °C духовці приблизно 10–12 хвилин для невеликих пряників; діставай, коли краї вже схопилися, а середина ще м’яка.

Коли пряник повністю охолоне, нанеси глазур із цукрової пудри та кількох крапель лимонного соку або води. Для візерунків глазур має бути густою, а для заливання поверхні — трохи рідшою.

Його подають до чаю, кави або теплого молока; пряний смак добре поєднується з цитрусовою цедрою, яблуками й м’яким сиром. Із пряників також складають пряникові будиночки, склеюючи деталі густою глазур’ю.

Після повного охолодження поклади їх у щільно закриту бляшану або скляну коробку й тримай у сухому прохолодному місці. Якщо пряники затверділи, поклади в коробку шматочок яблука на кілька годин, не допускаючи його прямого контакту з випічкою.

Заміни патоку такою самою кількістю темного меду або густого сиропу; пряник матиме трохи інший аромат і відтінок. Якщо тісто після заміни стало рідким, підмішуй борошно потроху, щоб не зробити випічку сухою.

Назва вказує на імбир як одну з характерних спецій, але в тісто часто додають також корицю, гвоздику чи мускатний горіх. Солодкий пряник може містити мелений імбир або свіжий натертий корінь.

Порція розміром 30 г містить 138 kcal. Це приблизно один невеликий пряник; великі пряники можуть важити значно більше.