Заправка «Цезар»

Збий жовток із лимонним соком, гірчицею, часником і подрібненими анчоусами, а тоді тонкою цівкою влий олію, не припиняючи збивати. Наприкінці вмішай тертий пармезан; для безпечнішого варіанта використовуй пастеризований жовток.

Найчастіше олію влили надто швидко або інгредієнти були різної температури. Почни збивати новий жовток із чайною ложкою води й поступово влий у нього розшаровану суміш.

Переклади її в чисту закриту банку й одразу постав у холодильник за температури не вище 4 °C. Якщо в ній є сирий жовток, використай пастеризований і з’їж за дві доби; заправку, що простояла без холоду понад дві години, викинь.

Додай її до сендвіча з куркою, намасти на обгортку з овочами або подай як соус до запеченої картоплі й сирих овочевих паличок. Вона також підходить до салату з куркою, грінками та пармезаном.

Для версії без риби розітри каперси з невеликою кількістю місо: вони додадуть солоного, виразного смаку. Вустерський соус не завжди підходить, бо часто містить анчоуси.

У салаті «Цезар» 203 ккал на 100 г, а в заправці «Цезар» — 481 ккал на 100 г. Салат містить також листя салату та інші складники, тож це різні продукти.

Сирий жовток може становити ризик харчового отруєння; для домашньої заправки бери пастеризовані яйця або пастеризований жовток. Готову заправку зберігай у холодильнику й не залишай надовго на столі.