Ванільний крем

Розітри жовтки з цукром і крохмалем, а потім тонкою цівкою влий гаряче молоко, постійно збиваючи. Поверни суміш у каструлю й вари на помірному вогні, помішуючи, доки вона загусне; не давай їй бурхливо кипіти.

Додай ванільний екстракт або ванільну пасту наприкінці приготування, щоб аромат не вивітрився. Ванільний цукор теж підійде — просто врахуй його солодкість, коли додаєш звичайний цукор.

Переклади крем у чисту посудину й накрий харчовою плівкою впритул до поверхні — так не утвориться щільна шкірочка. Охолоди й тримай у холодильнику, а використай протягом двох днів.

Він добре смакує з ягодами, печеними яблуками, млинцями та бісквітом. Густий крем використовують як начинку для еклерів, тартів і тістечок.

Назви часто вживають майже як синоніми, але рецепти різняться: заварний крем зазвичай готують із жовтками й молоком, а густіший крем для начинки часто загущують крохмалем. За енергетичною цінністю вони близькі: 148 ккал у заварному кремі проти 146 ккал у ванільному кремі на 100 г.

Для легкої начинки візьми густий ванільний пудинг; він має схожі солодкість і текстуру. Ванільний масляний крем краще тримає форму для декорування, але він значно жирніший.

Для начинки одного тістечка зазвичай вистачає кількох столових ложок; у десерті з фруктами орієнтуйся на невелику піалу. Ванільний крем містить 146 ккал на 100 г.

Заварний ванільний крем після заморожування часто стає зернистим і розшаровується, тому його краще не заморожувати. Готуй стільки, скільки використаєш за кілька днів, і зберігай у холодильнику.