Ваніль

Розріж стручок уздовж і зішкреби насіння тупим боком ножа. Додай насіння й сам стручок у тепле молоко або вершки, прогрій, зніми з вогню та дай настоятися 15–30 хвилин; перед проціджуванням стручок вийми.

Поклади сухий використаний стручок у банку з цукром і щільно закрий. Аромат переходить у цукор за кілька днів; стручок можна залишити в банці й досипати цукор у міру використання.

Ваніль — це ароматні плоди орхідеї, які після збирання ферментують і сушать; екстракт отримують, настоюючи їх у рідині, зазвичай спиртовій. Стручок дає насіння, помітне в кремі чи тісті, а екстракт зручніше дозувати.

Тримай стручки в герметичній посудині в темному прохолодному місці, але не в холодильнику: волога може спричинити плісняву. Якщо стручок став твердим, ненадовго поклади його в теплу рідину для настоювання.

Ваніль добре пасує до заварного крему, панакоти, рисового пудингу, морозива та здобного тіста. Для холодних десертів прогрій стручок у молоці чи вершках і дай настоятися, а екстракт додавай наприкінці приготування.

Заміни його ванільним екстрактом або ванільним цукром: екстракт додає аромат без крихт насіння, а цукор водночас підсолоджує. Якщо використовуєш ванільний цукор, відповідно зменш кількість звичайного цукру в рецепті.

Ванільний цукор — це цукор, ароматизований ваніллю або ваніліном; ванілін — окрема ароматична речовина з характерним ванільним запахом. У цукрі з натуральною ваніллю можуть бути видимі темні цяточки насіння.