Сир манчего

Справжній манчего виготовляють із молока овець породи манчега в іспанському регіоні Ла-Манча. На оригінальній головці шукай позначення захищеного походження та ідентифікаційну етикетку.

Наріж його тонкими скибками й подай із айвовою пастою, мигдалем, оливками або хрустким хлібом. Він також пасує до груші та меду.

Так: натри його на тости, запіканки чи картоплю або додай у начинку для омлету. Щоб сир не пересох, посипай ним страву ближче до кінця приготування.

Загорни зріз у пергамент або вощений папір, поклади в контейнер і тримай у холодильнику. Перед подаванням дістань сир приблизно за пів години, щоб краще відчувався його смак.

Краще зрізати кірку: вона тверда, а на деяких головках її обробляють або вкривають захисним шаром. Сам сир під нею їстівний.

Для схожої пружної текстури й виразного смаку візьми витриману гауду. Пекоріно теж підійде, але він зазвичай солоніший і гостріший, тож клади його менше.

Молодший сир м’якший і ніжніший, а довше витриманий — твердіший, солоніший і насиченіший. Для бутербродів бери молодший, для тертя на пасту чи запіканку — витриманий.