Суші з тунцем

Риба має пахнути свіжо й ледь помітно морем, а не різко чи кисло; м’якоть має бути пружною, не слизькою. Обирай суші, які зберігають охолодженими, і з’їдай невдовзі після купівлі.

Постав їх у холодильник одразу після купівлі, у закритій коробці, і з’їж того самого дня. Не залишай суші з сирою рибою за кімнатної температури надовго й не заморожуй готовий рис: після розморожування він стає сухим і твердим.

Лише якщо вони весь час були в холодильнику, але найкраще з’їсти їх того самого дня: якість сирого тунця швидко погіршується. Якщо суші довго стояли в теплі або мають незвичний запах, викинь їх.

Зазвичай їх їдять із соєвим соусом, васабі та маринованим імбиром. Соус макай краєчком суші, щоб не розмочити рис, а імбиром освіжай смак між різними шматочками.

Суші з тунцем — ширша назва страв із рисом і тунцем, а нігірі — конкретний різновид: грудочку рису накривають скибкою тунця. У нігірі на 100 г 8,1 г білка, а в суші з тунцем — 7,2 г.

Суші поєднують тунець із приправленим рисом, тоді як сашимі — це скибки риби без рису. У сашимі з тунця 24 г білка й 0 г вуглеводів на 100 г; у суші з тунцем — 23 г вуглеводів.

Сирий тунець у суші їдять лише тоді, коли його належно обробили для споживання сирим і зберігали холодним; звичайний шматок риби для приготування не обов’язково підходить. Якщо сумніваєшся в походженні чи зберіганні, обери суші з приготованою рибою.

Для малюків цілі шматочки суші небезпечні через ризик удавитися, а сирий тунець додає ризик харчового отруєння. Для маленької дитини обирай повністю приготовану рибу, подрібни її та рис на дрібні м’які шматочки й наглядай під час їжі.