Сушена полуниця

Наріж її невеликими шматочками й вмішай у тісто наприкінці, як родзинки. У відкритому печиві шматочки можуть пересохнути, тож краще сховати їх усередині тіста або додати після випікання.

Залий її теплою водою на 10–15 хвилин, потім злий воду й промокни ягоди. Так її зручніше додавати до каші чи тіста; для хрусткої сушеної полуниці замочування не потрібне.

Переклади ягоди в герметичну суху банку й тримай у прохолодній темній шафі. Якщо вони відсиріли, злиплися або з’явився затхлий запах, не їж їх.

Додавай її до вівсянки, граноли, йогурту або суміші з горіхами й насінням. Вона також пасує до чорного шоколаду та м’яких сирів, наприклад у салаті.

У гранолі чи каші її можна замінити сушеною вишнею або ожиною; сушена вишня кисліша, а ожина має більше клітковини — 19,7 г на 100 г проти 17 г у сушеній полуниці. Для випічки наріж заміну шматочками схожого розміру.

Не один до одного: сушена полуниця не додає тісту стільки вологи, як свіжа. Використовуй її як додаток до тіста, а не як повну заміну ягід у рецепті.

Перевір склад: для несолодженого продукту в ньому має бути лише полуниця. Сушені шматочки зазвичай пружні або хрусткі, а ліофілізовані — дуже легкі й ламкі; їх швидко розм’якшує волога.