Скляна локшина

Залий її теплою водою на 10–15 хвилин, доки стане гнучкою, а тоді злий воду. Якщо додаєш локшину до супу чи смажиш у соусі, не розмочуй її до повної м’якості: вона ще дійде під час готування.

Після замочування зазвичай вистачає 2–3 хвилин у киплячій воді; починай перевіряти раніше, бо переварена локшина злипається й рветься. Для страви на пательні замочи її, злий воду й додай наприкінці смаження.

Її кладуть у супи, салати, роли та страви на пательні. Вона добре вбирає соус у корейському чапче й тайському пад вун сен; перед змішуванням із заправкою злий воду та розділи довгі пасма.

У супі чи салаті її можна замінити рисовою локшиною, але вона зазвичай щільніша й менш пружна. Для страви на пательні підійде соєва вермішель; стеж за часом приготування, щоб вона не розм’якшилася надміру.

Суху локшину тримай у щільно закритій упаковці або контейнері в сухій шафі, подалі від пари й вологи. Замочену локшину краще використати одразу: після зберігання вона злипається й гірше вбирає соус.

Її виготовляють із крохмалю, найчастіше бобового, наприклад із машу; також трапляється локшина з крохмалю батату. Після приготування вона стає напівпрозорою, звідси й назва.

Скляну локшину роблять із крохмалю, а рисову — з рисового борошна; після варіння перша стає прозорою та пружною, друга залишається білою й м’якшою. Рисова локшина містить 7,2 г білка на 100 г, а скляна — 0,2 г.