Прошутто

Тонкий білий прошарок жиру їстівний і додає смаку; зрізай лише тверду або пожовклу частину, якщо вона є.

Охолоди шматок і зрізай дуже тонкі скибки гострим довгим ножем, ведучи його паралельно поверхні. Тонке нарізання дає змогу жиру швидко розтанути в роті.

Так: виклади скибки на суху пательню й смаж на середньому вогні приблизно хвилину з кожного боку, доки краї не стануть хрусткими. Додавай їх до пасти, супу чи салату наприкінці.

Подавай його з динею, інжиром або грушею, а також із м’яким сиром і хрустким хлібом. У паніні прошутто добре поєднується з моцарелою та руколою.

Загорни скибки в пергамент або поклади в герметичний контейнер і тримай у холодильнику. Відкриту упаковку використай протягом кількох днів, а перед подачею дай прошутто трохи зігрітися, щоб розкрився аромат.

Пармська шинка — це прошутто з визначеного регіону й із власними правилами виробництва; не кожне прошутто є пармською шинкою. У пармській шинці 307 ккал і 26,7 г білка на 100 г, а в прошутто — 293 ккал і 31 г білка.

Так: прошутто — це витримана, в’ялена шинка, яку зазвичай їдять тонко нарізаною без приготування. Зберігай її охолодженою та не їж, якщо упаковка пошкоджена або м’ясо має незвичний запах чи слизьку поверхню.

Для прошутто свинячу задню ногу солять, витримують і сушать; тривале дозрівання формує його насичений смак і щільну текстуру. Назва походить від італійського слова prosciugare — «висушувати».