Польовий горох

Сухий польовий горох промий і замочи в холодній воді на 8–12 годин — так він звариться рівномірніше. Перед варінням воду злий і налий свіжу.

Замочений горох вари тихо в свіжій воді приблизно 45–60 хвилин, доки зерна не стануть м’якими; незамоченому може знадобитися близько 1,5 години. Кислі складники, як-от помідори чи оцет, додавай наприкінці — вони сповільнюють розм’якшення.

Польовий горох зазвичай збирають стиглим і сушать, тому його замочують та довго варять; зелений горошок збирають молодим, і він готується швидко. У польовому горосі 8,6 г клітковини на 100 г, а в зеленому горошку — 5,5 г.

Він пасує до густих супів, горохової каші й пюре. Для супу поєднуй його з морквою, цибулею, лавровим листом і копченою паприкою; посоли ближче до кінця варіння.

Найближча заміна — колотий горох: він теж добре розварюється в супі, але зазвичай готується швидше й може не потребувати замочування. Консервований нут теж підійде, проте його додають уже наприкінці, щоб лише прогріти.

Тримай його в щільно закритій банці або контейнері в сухій темній шафі, подалі від тепла. Зварений горох охолоди, прибери в закриту посудину в холодильник і використай протягом трьох-чотирьох днів.

Сухий горох не їдять сирим: спершу його потрібно замочити й повністю зварити до м’якості. Не використовуй зерна з пліснявою, затхлим запахом або слідами вологи.