М’ята

Злегка розімни 8–10 листочків, залий гарячою, але не бурхливо киплячою водою й настоюй 5–7 хвилин під кришкою. Якщо любиш виразніший аромат, додай ще листя, а не збільшуй час настоювання: довге заварювання може дати гіркоту.

Обріж кінчики стебел і постав м’яту в склянку з невеликою кількістю води, накривши листя нещільним пакетом; тримай у холодильнику. Або загорни листя в ледь вологий паперовий рушник і поклади в контейнер.

Дрібно нарізана м’ята освіжає салат табуле, огірковий салат, соус до баранини й начинку для долми. Її також додають до лимонаду, фруктового салату та коктейлю мохіто.

У чаї спробуй мелісу: вона теж має виразний свіжий аромат, але смак у неї м’якший і цитрусовий. У салаті замість м’яти підійде базилік, хоча страва матиме інший, більш пряний характер.

У кучерявої м’яти гофроване листя й зазвичай м’якший, менш різкий аромат; її зручно додавати в салати та напої. Для чаю підходить і вона, і звичайна м’ята — обирай за інтенсивністю аромату.

Так: промий листя, добре обсуши й заморозь цілим у герметичному пакеті або порційно у формах для льоду з водою. Після розморожування листя втрачає пружність, тож краще використовувати його в чаї, соусі чи супі, а не для прикрашання.

Додавай нарізане листя наприкінці приготування або вже в готову страву: тривале кипіння послаблює свіжий аромат. Для салату нарізай м’яту безпосередньо перед подачею й не мни її надто сильно.