Грушевий сік

Візьми стиглі соковиті груші, вимий, виріж серцевини й пропусти через соковижималку. Щоб м’якоті було менше, проціди сік крізь дрібне сито; кілька крапель лимонного соку сповільнять потемніння.

Перелий його в чисту герметичну посудину й одразу постав у холодильник; найкраще випити протягом доби, бо сік швидко темніє й втрачає свіжий аромат. Для довшого зберігання заморозь порціями, залишивши трохи місця в посудині для розширення.

Так: розлий сік у невеликі герметичні ємності, не наповнюючи їх до краю, і заморозь. Розморожуй у холодильнику та перемішай перед питтям — м’якоть може осісти.

Він добре пасує до яблучного соку, імбиру й кориці; суміш можна подати холодною або підігріти зі спеціями, не доводячи до кипіння. Додавай його до смузі, фруктового желе чи соусу до млинців замість частини підсолоджувача.

Нектар зазвичай містить грушеве пюре або сік, воду й підсолоджувач, тому він густіший і солодший. У порції по 100 г у нектарі 63 ккал, а в грушевому соку 50 ккал.

Так, у смузі, фруктовому соусі чи випічці замінюй його яблучним соком у тій самій кількості. Яблучний смак виразніший і кисліший, тож у десерті скуштуй суміш до додавання цукру.

М’якоть груш реагує з повітрям, тому сік поступово буріє. Віджимай його безпосередньо перед подаванням або додай трохи лимонного соку й одразу закрий посудину.