Філе форелі

Промокни філе насухо, посоли й поклади на гарячу сковороду шкіркою донизу, якщо вона є. Смаж на середньому вогні приблизно 4–5 хвилин, переверни й готуй ще 2–3 хвилини; зніми з вогню, щойно м’якуш стане непрозорим і легко розділятиметься виделкою.

Запікай при 200 °C приблизно 12–15 хвилин для філе завтовшки близько 2–3 см. Поклади його у форму шкіркою донизу, збризни олією та додай лимон або кріп; готова риба має легко розділятися на пластівці.

Шукай пружне філе з рівномірним кольором і чистим, легким запахом моря чи риби — без різкого кислого або аміачного духу. Поверхня має бути вологою, але не слизькою, а м’якуш після легкого натискання швидко відновлює форму.

Тримай його в холодильнику при температурі до 4 °C і приготуй протягом 1–2 днів після купівлі. Для довшого зберігання щільно загорни й заморозь; розморожуй у холодильнику, а не на кухонній поверхні.

До форелі добре пасують кріп, лимон, вершковий соус, картопля, гречка та овочі на грилі. Запечене філе можна подати з картопляним пюре, а смажене — з легкою салатною зеленню та соусом на основі йогурту.

Для сирих страв використовуй лише рибу, призначену для такого споживання й належно оброблену проти паразитів; звичайне свіже філе для цього не підходить. Найбезпечніше повністю приготувати його.

У філе лосося 21,1 г білка на 100 г, а у філе форелі — 24 г. Обидва види підходять для запікання чи смаження, але лосось зазвичай жирніший.