Біла ковбаса

Поклади її в холодну воду, повільно нагрій майже до кипіння й вари на тихому вогні 15–20 хвилин, не проколюючи оболонки. Якщо ковбаса зі свинини, середина має прогрітися щонайменше до 71 °C; ковбасу з птиці — до 75 °C.

Так, але спершу обсмаж її на помірному вогні до рум’яної скоринки, а потім доведи до готовності під кришкою або в духовці. Не роби надрізів: так сік не витікатиме, а оболонка рідше тріскається.

Її кладуть у журек і білий борщ, а також подають із хроном, гірчицею та тушкованою капустою. Для супу додай ковбасу наприкінці варіння, щоб вона прогрілася, але не розварилася.

Сиру білу ковбасу тримай у холодильнику в закритій тарі й приготуй протягом одного-двох днів після купівлі. Для довшого зберігання заморозь порціями; розморожуй у холодильнику, а не на столі.

Баварська біла сосиска — окремий вид, традиційно з телятини та свинини й зазвичай із дрібнішою, ніжною начинкою; її подають гарячою, часто з солодкою гірчицею. Назва «біла ковбаса» може стосуватися інших рецептів, тож склад і спосіб приготування не обов’язково однакові.

Якщо це свіжа сира ковбаса, спершу її потрібно повністю приготувати; холодною можна їсти вже готову й охолоджену ковбасу. Перевір на пакованні, чи продукт призначений для споживання без додаткового нагрівання.